Що у нас ловиться

Щука - найвідоміший річковий хижак. Її майже циліндричний тулуб закінчується величезною довгою плоскою головою, що має вид човника, з виступаючою нижньою щелепою, яка нагадує крокодилячу. Широка паща усіяна зверху й знизу суцільними гострими косими зубами. Спинний плавець характерно далеко посунутий назад. Луска щуки дрібна, гладенька; спина в неї темна, боки тулуба сірувато-зелені з жовтуватими плямами та смугами.

В наших краях щука вагою 2-4 кг - досить частий улов. Трапляються ж 6-8 кг й навіть більше.<

Добре ловиться на живця, малька, жабку. Крупні ліниві особини йдуть на мертву рибу, що лежить на поверхні.

Окунь, дякуючи яскраво виявленим смугам на боках, дуже колючому спинному плавцю та темно-червоним нижнім плавцям - найбільш пізнавана риба. Великі очі забезпечують йому зіркість навіть в темній воді; одначе вони ж змушують окуня уникати яскравого світла. Тому активний окунь на світанні й на заході.

Найчастіше вага окуня 50-300 г, але у нас в плавнях нерідка й риба вагою 400-600 г, а в глибоких темних ямах может траплятися і 900-грамовий окунище.

Приманка: черв'як, мотиль, ручійник, личинка бабки, мальок, жабеня.

Йорж - донна риба сімейства окуневих. Нагадує окуня, але колючий спинний плавець його нероздільно зв'язаний з заднім, товсті колючки є і в задньопрохідному плавці; зяберні кришки (щоки) також засаджені 11-12 гострими шипами. Очі в нього дуже великі - витрішкуваті, з мутно-ліловою, іноді навіть синюватою райдужиною. Спина сіро-зелена з чорнуватими плямками й цятками, боки дещо жовтуваті, черево білувате. Втім, колір його залежить від місцепробування: в річках та озерах з піщаним дном йорж завжди світліший.

Йоржі зазвичай невеликі: 25-70 г, дуже рідко до 100 г, довжиною до 10-12 см.

Як приманку використовують черв'яка, мотиля, короїда.

 
Судак (сула) - теж представник сімейства окуневих. Має великі очі та гострий зір, що дозволяє цій рибі добре бачити навіть в слабо освітлених місцях. Подовжені міцні щелепи з двома великими іклами в кутах рота (за які його жартома називають "риб'ячим вампіром"), між якими багато дрібних гострих зубів. Розкрита паща судака схожа на щучу: така ж широка й зубаста. Крім подовженого рила судака можна пізнати за темними смугами, що йдуть від зеленувато-сірої спини упоперек сріблясто-серуватого тіла, але не доходять до білого черева.

Зазвичай має вагу 0.9 - 3.5 кг, одначе в наших місцях нерідкі судаки й по 5 кг. Кажуть, в пониззях Дніпра траплялись екземпляри довжиною майже метр и вагою більш як 10 кг, однак це скоріше диковина (або рибальські байки).

Добре ловиться на дрібну щойно спійману рибку (пічкур, йорж, уклейка, плотва), черв'яка, короїда. Можна й на штучну приманку: обертові та коливні блешні, воблер або й поролонову "рибку"

Карп - велика всеїдна риба сімейства карпових, одомашнена форма сазана. Був виведений, за припущенням, в Китаї більше 1000 років тому. Карп покритий крупною темно-жовто-золотистою лускою, на спині більш темною, з синюватим відтінком, а на череві - світлішою. Відмінність карпа - 4 товстих коротких вусики на жовтих м'ясистих губах; вусики розміщены попарно с обох сторін.

Оскільки карп харчується безперервно і їсть майже будь-яку рослинну та дрібну тваринну їжу, то росте й гладшає дуже швидко. Вага середнього дорослого карпа в багатих їжею водоймах - 5-8 кг, однак трапляються екземпляри й по 35 кг.

Ловиться на черв'яка, кашу, горошок, картоплю, кукурудзу.

Карась - найближчий родич карпа. Тіло в нього високе з товстою спиною, помірно стиснуте з боків. Карасі мають безліч різновидів, вельми різних за кольором, величиною та формою. До речі, добре знайомі акваріумістам золоті рибки, вуалехвости, телескопи - по суті ті ж самі карасі. Всі ці численні варіації можуть бути віднесені до двох видів - золотистого або сріблястого карасів.

На наших теренах карась 0,5-1 кг - звичайне явище. Але часті й 1,5-2 кг особини.

Ловимо на черв'яка, опариша, кашу (вівсянка, пшоно), тісто. Бажано робити прикормку.

Сазан - одна з найбільш поширених пород прісноводних риб. Він має широке плоске тіло, покрыте щільною крупною лускою, й досить довгий хвіст, дякуючи якому ця риба може дуже швидко переміщуватися у воді. Спинній плавець - довгий увігнутий. По кутах рота у сазана розташована пара вусів, а друга пара - над верхньою губою. Луска у сазана крупна; зустрічаються різновиди цієї риби - дзеркальний сазан, лише частково вкритий лускою, та голий сазан, у котрого луски практично немає.

Дорослий сазан середнього розміру важить 3-4,5 кг; зустрічаються особини вагою до 9 кг.

В якості принади можна використовувати кашу (пшоняну, вівсяну), картоплю, тісто, кукурудзу, червів.

Плотва - теж з карпових. Має багато підвидів, декотрі навіть мають власні назви, як-то тарань та вобла. Спина чорнувата, з блакитним чи зеленим полиском, боки й черево сріблясті, спинний та хвостовий плавці зеленувато-сірі з червонястим відтінком, грудні - жовтуваті, черевні та задньопрохідний червоні, райдужна оболонка жовта з червоною зіницею.

Плотва досягає довжини 15-25 см при вазі до 250 г.

Ловлять на опариша, мотиля, кусочки червоного черв'яка.

Краснопірка (чевонопірка) - родичка плотви з того ж сімейства. Рот в неї скісний вниз, на череві - гостре випинаюче ребро, жовта облямівочка на губах, золотиста луска, спинний плавець починається позаду черевного. У краснопірки з кожної сторони знаходиться по 8 зубів (у плотви 5-6), розташованих в 2 ряди. відрізнити від плотвы найлегше за кольром очей: у тої вони темно-червоні, а у краснопірки - жовті.

Сом - крупна прісноводна безлускова риба з родини сомових. Анальний плавець довгий, спинного немає, непарні плавці не мають шипів.

Є багато свідоцтв проте, що сом може досягати величезних розмірів: до 5 м в довжину й ваги до 400 кг.  Однак частіше ловляться все ж особини дещо скромніші - вагою до 10-15 кг чи молодь 1,5-3 кг.

Ловлять його на живу рибу: карасика, лина, підлящика. В принципі, наживка на сома може бути найрізноманітнішою, але найкраще, щоби вона рухалалась і мала яскраво виражений запах.